Пасифлора, або ж страстоцвіт, як прозвали її в народі, це вічнозелений чагарник або трав’яниста рослина з в’юнкими стеблами. Може бути як однорічною, так і багаторічною. Листочки прості і темно-зелені. Красу рослини становлять її квіти, зіркоподібні, великі і на довгих ніжках. Деякі види пасифлори ще й дуже гарно пахнуть, але насолоджуватись цим доводиться недовго, оскільки період цвітіння триває лише з липня до жовтня.
Пасифлора опис, характеристика. Як виглядає пасифлора?
Пасифлора, або ж страстоцвіт, як прозвали її в народі, це вічнозелений чагарник або трав’яниста рослина з в’юнкими стеблами. Може бути як однорічною, так і багаторічною. Листочки прості і темно-зелені. Красу рослини становлять її квіти, зіркоподібні, великі і на довгих ніжках. Деякі види пасифлори ще й дуже гарно пахнуть, але насолоджуватись цим доводиться недовго, оскільки період цвітіння триває лише з липня до жовтня.
Види, які вирощуються як ампельні рослини в домашніх умовах, досить невибагливі і швидко ростуть, завдяки чому набувають все більшої популярності
Де росте пасифлора?
Квіти пасифлори в домашніх умовах зустрічаються в Південній Америці, окремі види в Північній, а також в Південно-Східній Азії і на Мадагаскарі.
Для того, щоб вона прижилась і добре почувалась вдома, потрібно створити їй умови, максимально наближені до тропічних. Не повинно бракувати тепла, вологи і розсіяного світла. До світла є окремі вимоги, його має бути багато, але не прямого сонячного. Якщо пасифлора домашня не отримуватиме стільки світла, скільки їй потрібно, про цвіт можна навіть не мріяти. Найоптимальнішим місцем буде східне або південно-східне вікно.
Лікувальні властивості пасифлори
Страстоцвіт здавна застосовується в медицині, він є складником препаратів, покликаних боротись з безсонням, спазмами, головним болем і тривожністю. Існують навіть твердження, що, окрім спазмалітичної і заспокійливої дії, пасифлора ще може застосовуватись для лікування хвороби Паркінсона.
Відзначаються і побічні ефекти при неправильному застосуванні рослини. Вони включають в себе підвищення частоти дихання, зниження збудженості нервової системи і, в окремих випадках, галюцинації.
Види і сорти пасифлори
Виведених природним і штучним шляхом видів і сортів пасифлори загалом існує неймовірно багато і їх кількість постійно збільшується. Культивація здійснюється як з практичною метою (заради лікувальних коренів і плодів), так і з декоративною. В кімнатних умовах можуть вирощуватись лише деякі з них.
Гігантська пасифлора
Гігантську пасифлору ми не даремно згадали першою, оскільки вона володіє неймовірно красивими квітами і великими їстівними плодами. Вона має вигляд вічнозеленої ліани з чотиригранним стеблом і широкими листками. Квіти досягають в діаметрі 12 сантиметрів, мають форму дзвіночка з п’ятьма чашолистками. З зовнішнього боку вони червоні з елементами зеленого, а з середини білі, фіолетові і рожеві. З цими кольорами красиво контрастують сині і білі центральні коронки. Рослина дуже флегматична, не виставляє жорстких умов до її утримання і добре підлаштовується.
Інкарнатна пасифлора
Інкарнатна пасифлора ще називається абрикосовою ліаною і виростає до вражаючих 6-10 метрів завдовжки. Квіти можуть мати різні відтінки, але найчастіше зустрічається блакитна і ніжно-бузкова інкарната. Плоди дещо кислі, лимонно-жовтого кольору.
Пасифлора бананова
Бананова пасифлора або бананова маракуйя, як її ще називають, досягає 20 метрів у довжину і живе до 20 років. При вирощуванні в кімнатних умовах, вона потребує значної кількості світла, тому її варто розміщувати на південному вікні або забезпечити достатню кількість штучного освітлення.Квіти дуже красиві, яскраво-рожеві на довгих ніжках. В діаметрі досягають 5-10 сантиметрів. Плоди спершу зелені, але в процесі достигання жовтіють, що і дало назву виду.
Пасифлора крилата
Пасифлору крилату називають бразильською маракуйєю. Порівняно з іншими видами, вона досягає досить скромних розмірів, до 4,5 метрів. Вона славиться своїми неймовірно ароматними квітами, пістрявими, з червоно-біло-фіолетовими нитками. Плоди дуже популярні на бразильських ринках, їстівні і поживні, жовті або оранжеві.
Блакитна пасифлора
Блакитна пасифлора вічнозелена ліана з ароматними біло-блакитними квітами. Попри назву, є різновиди з ліловими і рожевими квітами. А от плоди виключно блакитні, завдовжки до семи сантиметрів. Цей вид культивується ще з XVI століття.
Розмноження пасифлори
Розмножувати пасифлору можна насінням або живцями. Оскільки проросність насіння, висіяного в перший рік після збору, не перевищує 30%, а при пізнішому висіванні 1-2%, практикується розмноження пасифлори живцями. Їх зрізають з нових весняних стебел. Живці обов’язково повинні мати точку росту і кілька самостійних листків. Живці після зрізу позбавляються нижньої пари листків, обробляються стимулятором коренеутворення і поміщаються в горщик, наповнений дренажем і сумішшю дерну і чорнозему в рівних кількостях. Грунт зволожується, а сам горщик накривається поліетиленовим пакетом. Пакет потрібно кожного дня знімати на кілька хвилин, щоб провітрити грунт і зволожити, він в жодному випадку не повинен пересихати. Температуру слід утримувати в рамках 21-23 С. Через три тижні пакет можна зняти, а рослину пересадити в стандартний грунт для пасифлори. Можна здійснювати вкорінення в воді з товченим активованим вугіллям, для цього знадобиться півтора-два місяці.
Догляд за пасифлорою в домашніх умовах
Пасифлора невибаглива, все, що їй потрібно досить світла і тепла. Є вимоги щодо поливу і добрив і про них детальніше:
Полив пасифлори
Полив повинен здійснюватись регулярно, не допускаючи пересихання грунту. В той же час, не можна допускати застою води і обов’язково зливати зайву. Вологість повітря потрібно підтримувати високою за рахунок обприскувань кожного вечора,а кожного тижня слід влаштовувати своїй красуні душ. При цьому потрібно бути дуже обережними, щоб не пошкодити крихкі листки рослини.
Добрива для пасифлори
Добрива вносяться в період з лютого по жовтень кожних два тижні. Застосовуються по черзі мінеральні і органічні добрива, вводяться в землю через деякий час після поливу, щоб земля була зволожена. Раз в шість тижнів з квітня до жовтня корисно практикувати внутрішньокореневі підживлення пасифлори. Якщо рослина хворіє, перебуває в стані спокою, або тимчасово в нетипових умовах, підживлення потрібно припинити.
Хвороби пасифлори
Пасифлора може вражатись тріпсами, білокрилками, борошнистими червцями, тлею і павутинними червцями. Вони всі успішно виводяться інсектицидами на зразок актеліку. Більш плачевно закінчуються випадки враження пасифлори бактеріальною, бурою і кільцевою плямистостями, а також фітофторою і фузаріозом. Від таких неприємностей страстоцвіт, найчастіше, не вдається вилікувати, тому потрібно якомога швидше позбутись рослини, а також грунту і горщика, щоб мінімізувати ризик зараження інших рослин.
